Весняний період на Тернопільщині традиційно супроводжується зростанням кількості випадків спалювання сухої рослинності, що призводить до значних негативних наслідків для довкілля.
Такі дії нерідко призводять до неконтрольованого поширення вогню та переростають у пожежі в природних екосистемах.
Лише за останні дні в області фіксувалися численні загоряння сухої трави, очерету та пожнивних залишків у різних громадах. У більшості випадків причиною таких пожеж є людський фактор.
Поширене уявлення, що підпал сухої трави — це швидкий спосіб «прибирання», є хибним. Вогонь не знає меж і за лічені хвилини виходить з-під контролю, особливо у вітряну погоду.
Крім того, спалювання сухої рослинності:
— знищує рослинний покрив і насіння;
— призводить до загибелі тварин, птахів та комах;
— руйнує родючий шар ґрунту;
— спричиняє забруднення атмосферного повітря;
— створює ризик перекидання вогню на житлові будинки.
Особливо небезпечним є те, що саме навесні відбувається активне відновлення природи: у траві з’являється потомство тварин, починається гніздування птахів. Випалювання знищує ці процеси за лічені хвилини.
Нагадуємо: самовільне випалювання сухої рослинності заборонене законодавством України.
Відповідно до статті 77-1 КУпАП передбачена відповідальність:
▪ для громадян — від 3 060 до 6 120 грн;
▪ для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.
У межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду штрафи становлять:
▪ для громадян — від 6 120 до 12 240 грн;
▪ для посадових осіб — від 21 420 до 30 600 грн.
У разі спричинення тяжких наслідків може наставати кримінальна відповідальність.
У пожежонебезпечний період Державна екологічна інспекція у Тернопільській області посилює заходи з виявлення фактів спалювання сухої рослинності та притягнення порушників до адміністративної відповідальності. Також серед населення проводиться роз’яснювальна робота щодо недопущення самовільного випалювання рослинності та відходів.
Рослинні залишки можна утилізувати без шкоди для довкілля — шляхом компостування або використання для мульчування.
Дотримання вимог природоохоронного законодавства — це відповідальність кожного. Спалювання сухої рослинності — це не «прибирання», а ризик для довкілля, майна і життя.